Коли дивитеся на красиву презентацію приплоду від розплідника, зверніть увагу на перелік незрозумілих латинських абревіатур із позначками (+/+), (+/-), clear, carrier.

Йдеться про генетичні тести, які має пройти кожен собака перед розведенням у розпліднику, вартому довіри. Кожна порода має “генетичний пакет”, у який входить перевірка на найбільш властиві їй генетичні мутації. Для австралійських вівчарок, наразі, у пакет досліджень входять такі:

Прогресуюча атрофія сітківки (PRA-prcd);

Дегенеративна мієлопатія Екзон 2 (DM Ex2);

Чутливість до медикаментів (MDR1);

Спадкова катаракта (HSF4);

Гіперурікозурія (HUU);

Нейрональний цероїдний ліпофусциноз 6-го типу (NCL6);

Аномалія очей коллі (CEA);

Короткохвостість (Brachyury).

Позначки (+/+), (+/-), означають, що тварина або не є носієм мутації гену, який спричиняє хворобу, або ж (+/-) означає, що мутація наявна, але вона не активна, тварина є лише носієм. Це ніяк не впливає на здоровʼя та якість життя. Носійство гену короткохвостості говорить не про хворобу, а про те, що короткий хвіст у собаки - натуральний, і у породи австралійських вівчарок це не заборонено, а навіть вітається, бо другим “обличчям породи” аусі є саме попи із коротким хвостом, якими вони неначе виконують танець тверк.

Особливу увагу треба звернути на мутацію гену MDR1, бо це ген, який відповідає за сприйняття організмом собаки деяких медикаментів. Якщо один з батьків є носієм гену MDR1, то вам треба або перевірити його наявність у вашого цуценяти, або ж, ніколи не давати препаратів із переліку, забороненого до вживання при наявності цього гену, бо це може призвести до смерті собаки. Приміром, собакам із MDR1 не можна давати глистогонний препарат івермектин, треба обирати аналоги. А повний перелік цих препаратів легко знайти в інтернеті.