Коли ви вперше зустрінете вашого пухнастика, то він навряд чи підійде до вас, зазирне прямо в душу і передасть телепатичну думку на кшталт: «Ти - моя людина, я чекав тільки тебе і відтепер ми навіки разом». Це тому, що, насправді, вперше собака бачить людину у вигляді величезної рухливої гори, яка видає купу незрозумілих сигналів. Уявіть, що до вас буде звертатися буде тополя, яка у захваті від вас, а ще й намагатися ухопити вас своїми гілками. Тому, найперші вправи, які необхідно починати робити із цуценям, це вправи на концентрацію. Все тримається на концентрації. Можна взагалі більше нічого не опановувати із песом, але якщо опануєте концентрацію, то можете забезпечити собі дружнє співіснування із собакою, сповнене взаєморозуміння.

Раджу знайти в ютубі, як це виглядає. Але загалом, вправу на концентрацію можна описати так. Власник повинен уважно спостерігати за цуценям і підкріплювати клікером, або словом-маркером, а також смаколиком, кожен найменший погляд, який собака спрямує людині в обличчя. Починати треба з підкріплення навіть пів погляду протягом пів секунди, поступово збільшуючи той час, який ви заохочуєте собаку дивитися на вас. Також завдання треба ускладнити, почавши відвертатися від неї, відштовхувати, тікати. Якщо опануєте це, то, вважай, половину шляху до вивчення всіх трюків і команд ви вже пройшли. Однак, коли я зі своєю першою аусі Боні вчилася концентрації разом із кінологом, це виявилося дуже складно. А це тому, що треба не лише собаку привчити дивитися на вас, але і самому навчитися дивитися на собаку. Наташа, ти не встигаєш, ти не встигаєш, Наташа. Приблизно це я чула разів десять за три хвилини від тренера, і це, нікуди правди діти, мене дуже дратувало. Не можу стверджувати, що я вже така вся тепер у білому пальто сконцентрирована на собаці, але згодом почала помічати, як і інші люди не встигають побачити і підкріпити своїх цуценят, не встигають люди. Це справді важко.

Але з часом мені трохи розвиднілося в плані, що людина дійсно для собаки - провідник. Собаки протягом дня ставить нам сотні питань, щоб зорієнтуватися, як діяти. Це ми не встигаємо, не помічаємо, не даємо їм відповідей. Тоді вони починають шукати їх самі. На практиці це - підібране все впідряд сміття, постійно натягнутий повідець, ривки, стрибки, гавкіт, хаос. Відкладіть телефон, почніть робити із собакою вправи на концентрацію. Результатом цього має стати те, що у будь-якій незрозумілій ситуації собака буде дивитися на вас і очікувати інструкцій, як діяти. Коли ви зможете побачити цей погляд із запитом, а собака вчинить згідно отриманого фідбеку, повірте, отримаєте неабияку насолоду.